Родину харків’ян визнали Праведниками народів світу
Посмертну нагороду Уляни та Олексія Фєдосєєвих вручили їх онуці Людмилі Сороколат. Церемонія відбулась 16 грудня в Харківській ОДА за участі керівника області Олексія Кучера та Надзвичайного і Повноважного Посла Держави Ізраїль в Україні Джоела Ліона.
«Такі урочистості в нас, у ХОДА, відбуваються вперше. Вперше ми зібрались таким колом. Для нас це дуже важливо. Ми фактично демонструємо, що антисемітизму не може бути. Перед церемонією в нас відбулась і офіційна зустріч з паном послом, де ми обговорили питання взаємодії. Усе це є підтвердженням того, що наша держава та кожен з нас проти того, що відбувалось, і ми кажемо «ні» тому, що було», - відзначив Олексій Кучер.
«Хотілося вам подякувати за те, що ви відкрили свій дім, щоб ми саме тут могли віддати шану цим людям, - відповів Джоел Ліон. - Я сподіваюся, що це тільки перший шаг на шляху плідної співпраці між Харківським регіоном та Державою Ізраїль».
Найвищу нагороду Держави Ізраїль Уляні та Олексію Фєдосєєвим надали за те, що в часи Другої світової війни вони врятували життя Маргарити Саркіс. Подружжя переховувало єврейську дівчину у своїй квартирі в Полтаві, а потім – на фермі Петра та Галини Негребецьких у селі Гожули, куди Фєдосєєви продовжували привозити їжу та одяг для Маргарити. Після звільнення Полтави Маргарита Саркіс жила у Фєдосєєвих до 1945 року. Зараз жінці 91 рік. Вона не змогла особисто відвідати Харків та бути присутньою на церемонії вручення нагороди, проте дала відеоінтерв’ю, в якому розповіла про події свого дитинства. Відео продемонстрували під час церемонії.
За своїх дідуся та бабусю нагороду отримала їх онука – Людмила Сороколат.
«На жаль, бабуся Юля і дідусь не дожили до такого щасливого моменту. Вони робили все від душі, безкорисливо, не думаючи про те, що колись їх ім'я, за стільки років, буде вимовлятися. Спасибі Державі Ізраїль, усім - низький уклін, що всі сьогодні зібралися тут. Мені дуже приємно», - сказала пані Людмила.
Джоел Ліон повідомив, що на розшуки Людмили Сороколат пішло 7 років.
«Насправді, ми знаємо, що в цій ситуації рятівниками була не одна родина, а декілька. І ми весь цей час шукаємо та думаємо, що вже знайшли тих родичів, які заслуговують на пошану. Це Петро та Галина Нагребецькі. Ми розуміємо, що ми повинні знайти цих людей, передати їм свідоцтва, медалі та просто сказати про те, що ми шануємо їх родичів», - сказав пан посол.