Проект розпорядження розроблено відповідно до статей 6, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1128 «Деякі питання використання зерна державного інтервенційного фонду» (зі змінами) та від 27 серпня 2014 року №381 «Про внесення змін до Порядку постачання та використання борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду».

 

Відповідно до пункту 4 Порядку постачання та використання борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1128 (зі змінами), внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2014 року № 381), борошно використовується хлібопекарськими підприємствами для виготовлення хліба вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, хліба

і хлібобулочних виробів для діабетиків, асортимент яких затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

 

Прийняття проекту розпорядження обумовлено необхідністю забезпечення функціонування механізму постачання і використання борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду.

 

Метою державного регулювання у випадку прийняття проекту розпорядження є забезпечення функціонування механізму постачання і використання борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду.

 

Альтернативними способами досягнення зазначених вище цілей є:

Перший варіант є недоцільним, оскільки відсутність затвердженого асортименту хліба та хлібобулочних виробів, що виготовляються хлібопекарськими підприємствами із борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду, не дає можливості хлібопекарським підприємствам використовувати борошно за призначенням.

 

Другий варіант неможливо використати для досягнення цілей регулювання, оскільки ринкові механізми базуються на принципах диспозитивності та повинні враховувати, перш за все, інтереси суб’єктів господарювання – хлібопекарських підприємств, а не громадян Харківської області, які щоденно здійснюють купівлю хліба та хлібобулочних виробів.

 

З огляду на зазначене, було обрано шлях врегулювання зазначених вище правовідносин шляхом прийняття розпорядження в запропонованій редакції, яке передбачає затвердження асортименту хліба та хлібобулочних виробів, що виготовляються хлібопекарськими підприємствами із борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду в Харківській області.

 

 

Проектом розпорядження, зокрема, передбачається затвердження асортименту хліба та хлібобулочних виробів, що виготовляються хлібопекарськими підприємствами із борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду в Харківській області;

 

Проект розпорядження спрямований на забезпечення населення Харківської області хлібом та хлібобулочними виробами, що виготовляються хлібопекарськими підприємствами із борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду.

 

Контроль та нагляд за ходом виконання, за додержанням вимог проекту розпорядження, після оприлюднення, планується здійснювати постійно Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.

 

Прийняття проекту розпорядження матиме своїм наслідком забезпечення функціонування механізму постачання і використання борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду, та забезпечення населення Харківської області хлібом та хлібобулочними виробами,що виготовляються хлібопекарськими підприємствами із борошна, виробленого із зерна державного інтервенційного фонду.

 

Дія розпорядження не обмежується будь-яким строком.

 

 

Показником результативності акта стане:

 

Контроль за виконанням розпорядження покладається на першого заступника голови обласної державної адміністрації І.Л. Райніна.

 

Відстеження результативності проекту розпорядження здійснюватиметься на підставі порівняння статистичних даних за показниками, визначеними у пункті 8 цього аналізу.

 

Повторне відстеження результативності дії акта буде проведено через рік з дня видання регуляторного акта.