ХАРКІВСЬКА

м. Харків – 2012

 

  

ЗМІСТ

 

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ …………………………………………………..…3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ……… ……………………………………… 4-6

СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА………………………………………………6-7

 

ПРОБЛЕМ, СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ …………………    7-8

МЕТА ПРОГРАМИ ……………………………………………………………8

РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ …………………………..……………..………….8

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ …………………9

 

КООРДИНАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  ………………………………………………10-11

 

Сприяння розвитку громадянського суспільства є однією iз найважливіших умов становлення України як демократичної, правової і соціальної держави. Це, насамперед, передбачає налагодження системи взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, що повинна базуватися на партнерстві, взаємній зацікавленості у досягненні цілей, пов’язаних з процесом демократизації усіх сфер державного і регіонального рівнів управління і суспільного життя, соціально-економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина.

Основи державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства на державному рівні визначені у Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1035-р., а також в Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергових заходах щодо її реалізації, затверджених Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212/2012.

У Програмі основні поняття вживаються у такому значенні:

Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади – складова механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у своїй роботі.

Громадська рада при обласній державній адміністрації – постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, утворений з метою забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Громадське об’єднання – в українському законодавстві: добровільне об’єднання фізичних осіб та (або) юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновниками та членами якого є фізичні особи) або громадська спілка, засновниками якої є юридичні особи приватного права, а членами можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадський контроль – один із видів соціального контролю, який на законних підставах здійснюється об’єднаннями громадян та самими громадянами через впровадження громадської експертизи, громадського моніторингу діяльності органів виконавчої влади, направлення запитів на публічну інформацію тощо.

Громадський моніторинг – комплекс заходів, що проводяться за ініціативою громадськості з метою визначення проблемних питань в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час здійснення ними управлінських функцій.

Громадянська культура – це сукупність духовних, моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості, що здійснюються через громадянську активність, освіченість, компетентність, зрілість, досвід самоврядної громадської діяльності.

Громадянське суспільство – такий стан суспільства, в якому вільно реалізуються основоположні права і свободи людини і громадянина через різноманітні форми публічної громадської активності та самоорганізації; сукупність самостійних незалежних від держави інститутів та відносин, заснованих на свободі особистості, плюралізмі поглядів та демократичному правопорядку.

Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства – законодавчо врегульована цілеспрямована діяльність органів виконавчої влади стосовно налагодження ефективної партнерської взаємодії з інститутами громадянського суспільства.

Інститути громадянського суспільства (ІГС) або організації громадянського суспільства (ОГС) – громадські об’єднання, професійні і творчі спілки, бізнес-асоціації, організації роботодавців, благодійні організації, релігійні організації, недержавні засоби масової інформації, органи самоорганізації населення (ОСН), ініціативні групи громадян та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства України.

Інструменти взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства – організаційні форми та засоби практичної участі громадськості в управлінні державними та місцевими справами (загальні збори громадян, всеукраїнський та місцеві референдуми, місцеві ініціативи, громадські слухання, громадські обговорення, громадські експертизи, громадські моніторинги, громадянський контроль, органи самоорганізації населення, консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади тощо).

Консультативно-дорадчі органи – органи, що утворюються для погодженого вирішення питань реалізації державної політики у певній сфері чи галузі, координації діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Статус консультативно-дорадчого органу, повноваження, основні напрями і форми діяльності визначаються положенням про конкретний орган чи спеціальним актом відповідного державного органу.

Консультації з громадськістю – діяльність органів виконавчої влади, спрямована на залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до публічної інформації, забезпечення гласності, відкритості та прозорості у діяльності зазначених органів з метою налагодження системного діалогу органів виконавчої влади і громадськості, підвищення якості підготовки та прийняття рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створення умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

Належне врядування – процес прийняття та здійснення державно-управлінських рішень із залученням до нього на паритетних засадах інститутів громадянського суспільства та бізнесових структур.

Регіональна політика сприяння розвитку громадянського суспільства – складова державної політики, цілеспрямована діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюється на підставі визначеної цільової програми з урахуванням особливостей конкретної території (природно-географічних, історичних, ресурсних, виробничих, соціальних, демографічних тощо) у контексті додержання загальнодержавних інтересів.

Регіональна цільова Програма сприяння розвитку громадянського суспільства – сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку громадянського суспільства у регіоні, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших залучених ресурсів і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку регіону.

Соціальне замовлення – комплекс організаційно-правових заходів з розроблення та реалізації соціальних програм і соціальних проектів за рахунок бюджетних та інших коштів шляхом укладення соціальних контрактів на конкурсній основі. Сферою застосування соціального замовлення є пріоритетні соціальні проблеми, до вирішення яких органи публічної влади залучають недержавних виконавців із числа об’єднань громадян та органів самоорганізації населення.

 

На даний час Головним управлінням юстиції у Харківській області зареєстровано 2078 громадських організацій різної спрямованості, із них: 1620 – зареєстровані як юридичні особи, 458 – легалізовані шляхом повідомлення.

За структурою громадські організації поділяються таким чином: спортивні – 19,53%, професійні – 18,04%, молодіжні – 8,51%, національних та дружніх зв’язків – 9,19%, ветеранські – 3,65%, охорони природи – 8,42%, правозахисні – 5,34%, жіночі – 2,06%, дитячі – 1,53%, інвалідні – 5,05%, релігійні – 0,71%, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС – 0,8%, сімейні – 0,52%, творчі – 2,06%, оздоровчі та медичні – 3,39%, козацькі – 2,21% тощо.

Найбільш структурованими серед зазначених об’єднань є ветеранські, інвалідні, молодіжні та професійні громадські організації. У Харківській області діє декілька об’єднань профспілок, які мають близько 1,5 млн. членів. Найбільш впливовою серед профспілкових організацій є Об’єднання профспілок Харківської області (ОПХО), до складу якого входить 44 галузеві профспілкові організації, у які входять понад 4,5 тисячі первинних осередків. Кількісний склад ОПХО налічує майже 580 тисяч членів профспілок.

Співпраця з інститутами громадянського суспільства, здійснюється в області за різними формами: засідання за «круглим столом», консультації з актуальних питань державного управління, залучення до розробки нормативно-правових документів, участь у роботі консультативно-дорадчих органів, заходах, що проводяться адміністрацією з нагоди відзначення державних свят і пам’ятних дат.

Водночас актуальною проблемою розвитку громадянського суспільства в Харківській області є недостатній рівень консолідації суспільства в питаннях державотворення та розвитку регіону, взаємодії між інститутами громадянського суспільства та органами влади в питаннях формування та реалізації державної та регіональної політики.

На сьогодні невирiшеною є проблема подальшого розвитку громадянського суспільства в Харківській області, налагодження співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, забезпечення аналізу процесів у сфері суспільних відносин, збереженні громадянського порозуміння на території області.

 

Строк виконання Програми – чотири роки (2012-2015).

На першому, підготовчому, етапі (2012- 2013 роки) здійснюються заходи організаційного характеру, а саме:

популяризація Програми у середовищі інститутів громадянського суспільства в області;

розробляються та у прийнятний спосіб оприлюднюються методичні матеріали щодо організації взаємодії місцевих органів влади та інститутів громадянського суспільства, зокрема, проведення громадського моніторингу та громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

На другому етапі (2014 рік) забезпечується виконання передбачених у регіональній цільовій програмі сприяння розвитку громадянського суспільства заходів.

На третьому, завершальному, етапі (2015 рік), окрім запланованих у Програмі заходів, визначаються здобутки та недоліки, формулюються пропозиції щодо подальшого вдосконалення взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Метою Програми є створення сприятливих умов для подальшого розвитку громадянського суспiльства в регіоні, залучення громадян до процесу прийняття публічних рішень на місцевому рівні, зміцнення громадянського суспільства на засадах впровадження принципів належного врядування з урахуванням конкретних особливостей історико-культурного та соціально-економічного розвитку регіону, досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина.

 

Основними завданнями реалізації Програми є:

забезпечення співпраці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та ІГС у процесі формування та реалізації регіональної політики;

підтримка ініціатив ІГС для вирішення завдань регіональної політики;

підвищення професійного рівня та інституційної спроможності ІГС, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо використання механізмів участі громадськості у формуванні та реалізації регіональної політики;

забезпечення поінформованості суспільства про діяльність ІГС через впровадження постійно діючої інформаційно-просвітницької кампанії.

Основні заходи реалізації Програми наведені у додатку 2.

Загальна вартість реалізації Програми становить 3825,0 тис. грн.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України.

Розпорядником коштів Програми виступає управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю обласної державної адміністрації.

Розрахунок асигнувань на реалізацію заходів (ресурсне забезпечення Програми) наведено у додатку 1.

Реалізація Програми дозволить:

розвинути мережу інститутів громадянського суспільства, зміцнити їх авторитет та вплив на вирішення суспільно вагомих проблем;

підвищити ефективність діяльності Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради, інших місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо спільного з громадськістю вирішення питань місцевого значення;

створити сприятливі умови для впровадження громадських ініціатив;

підвищити ефективність та прозорість використання коштів обласного бюджету у сфері фінансування громадських об’єднань;

забезпечити більш повне врахування інтересів територіальних громад при прийнятті публічно-правових рішень;

залучити більші обсяги приватного капіталу для вирішення соціальних проблем територіальних громад;

піднести рівень довіри жителів області до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих осередків інститутів громадянського суспільства;

забезпечити стабільність і прогнозованість суспільно-політичного життя області;

зміцнити дух патріотизму, національно-державної свідомості суспільства;

підвищити рівень громадянської культури, активізувати участь громадян у житті територіальних громад, діяльності інститутів громадянського суспільства, формуванні та реалізації державної політики;

розвинути волонтерський рух, благодійництво і меценатство.

Оцінювання ефективності результатів буде здійснюватися шляхом запровадження системного моніторингу розвитку громадянського суспільства в області, в тому числі шляхом проведення соціологічних досліджень.

 

Поточну координацію та контроль здійснює управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації.

Громадський супровід виконання Програми здійснює громадська рада при Харківській обласній державній адміністрації – безпосередньо та через її відповідні комітети.

Виконавці Програми інформацію про реалізацію заходів Програми надають управлінню внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації щорічно до 01 грудня.

Управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації подає щороку до 1 лютого узагальнену інформацію про виконання Програми голові облдержадміністрації та голові обласної ради.

Відповідальний виконавець Програми проводить один раз на рік моніторинг виконання програми за такими показниками:

обсяг бюджетних коштів, витрачених на реалізацію Програми;

обсяг позабюджетних коштів, залучених для реалізації Програми;

відповідність здійснюваних заходів запланованим заходам;

якісні та кількісні дані щодо проведених консультацій з громадськістю і громадських експертиз та рекомендацій від ІГС, які були враховані місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в області;

кількість районів області та міст обласного значення, де сформовані та діють громадські ради відповідно до рекомендацій Постанови КМУ від 3.11.2010 № 996;

кількість проектів ІГС, спрямованих на вирішення пріоритетних завдань регіональної політики, що реалізуються за рахунок коштів обласного бюджету та за рахунок інших джерел фінансування;

обсяги коштів зовнішнього фінансування, спрямованих на вирішення місцевих проблем, які залучені за результатами спільних заходів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та ІГС;

динаміка показників участі населення області у діяльності ІГС та довіри населення області до ІГС.

Моніторинг ходу реалізації Програми обов’язково включає опитування громадської думки, аналіз пропозицій і зауважень громадськості тощо.

За підсумками моніторингу відповідальний виконавець Програми готує звіт, який раз на рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації та обласної ради.

За результатами моніторингу відповідальний виконавець програми раз на рік до 25 грудня забезпечує громадське обговорення результатів виконання Програми та підготовку і затвердження щорічного плану заходів з реалізації Програми з урахуванням підсумків обговорення.