Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Аналітична довідка на засідання колегії облдержадміністрації з питання “Про стан енергозбереження в Харківській області”

За підсумками виконання Комплексної програми енергозбереження, а також виробничих програм підвищення енергоефективності, в області досягнута позитивна динаміка збільшення економії паливно-енергетичних ресурсів. Починаючи з 2003 року енергоємність виробленої продукції і наданих послуг знизилася з 0,76 кг.у.п. /грн. до 0,23 кг.у.п. /грн. у 2009 році.
Внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів відповідно до програм з енергозбереження по Харківській області за 2006, 2007, 2008 та 2009 рік досягнута економія ПЕР, в тому числі

Таблиця 1
 

Вид паливно-енергетичних ресурсів
роки
2006
2007
2008
2009
природного газу (млн. м3 )
84,6
62,5
67,62
52,79
електроенергії (млн. кВт·год)
213,6
131,6
116,28
109,97
теплової  енергії (тис. Гкал)
282,0
236,6
230,0
219,79
вугілля (тис. т.)
56,9
56,6
62,71
32,47
нафтопродукти (тис. т.)
17,15
8,3
18,87
5,12
Всього зекономлено (тис. т.у.п.)
258,02
215,95
218,98
215,11
Всього зекономлено ( млн. грн.)
117,1
140,73
197,83
171,53

 

З 2006 рік по 2009 рік в Харківській області впроваджено 5609 заходів з енергозбереження на суму 918,75 млн.грн.
Всього зекономлено 908,06 тис. т.у.п. на суму 627,19 млн. грн.
Зазначена робота в Харківській області проводиться за наступними напрямами: роботи по заміні або модернізації застарілого чи енергоємного обладнання на промислових підприємствах області, реалізація енергоефективних проектів в бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві, впровадження нетрадиційних, альтернативних джерел енергії, систем електричного опалення.
Аналіз виконання обласної програми енергозбереження 2003-2010 років та показника енергоємності загального обсягу промислового виробництва підтверджує, що значних змін та структурних перебудов в економіці області не відбулося, а впровадження енергоефективних технологій та обладнання не набуло масового характеру. Попит споживачів енергоресурсів на впровадження вітчизняних або іноземних енергоефективних технологій слабкий через відсутність механізму економічного стимулювання ощадливого споживання ПЕР.
Для прискорення процесу та розвитку ринку енергоефективних технологій вважається за необхідне удосконалення механізмів стимулювання енергозбереження на державному рівні. Це удосконалення слід розглядати, перш за все, в рамках виконання Програм енергозбереження, як важливого організаційного заходу на забезпечення масового впровадження енергозберігаючих технологій за рахунок застосування механізму економічного стимулювання ощадливого споживання енергоносіїв. Для цього пропонується впровадження та удосконалення таких економічних механізмів енергозбереження:
- стимулювання притоку інвестицій;
- зниження інвестиційних ризиків для залучених в енергозбереження капіталів;
- реформування податкової політики в напрямку стимулювання капіталовкладень в енергозбереження;
- розвиток інфраструктури ринку енергоносіїв та механізмів ціноутворення на базі рівноваги попиту та пропозиції;
- системне впровадження приладів обліку спожитих енергоносіїв;
- припинення безкоштовного відпуску енергоносіїв, що є причиною кризи платежів, боротьба з їх розкраданням та втратами;
- застосування економічних санкцій до споживачів, що неефективно використовують ПЕР (за марнотратне використання та перевитрати понад встановлені питомі норми споживання ПЕР, використання документації та обладнання, які не відповідають вимогам діючих стандартів та нормативів енергоспоживання, відсутність їх обліку);
- розробку та періодичне оновлення енергетичних паспортів усіма господарчими споживачами паливно-енергетичних ресурсів;
- посилення контролю за виконанням вимог постанови Кабінету Мініст-рів України від 15 липня 1997 року № 786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» щодо встановлення та контролю за додержанням прогресивних норм питомих витрат енергоресурсів для енергоємного, термічного обладнання та котелень;
- визначення індивідуальних заходів з енергозбереження промислових,
сільськогосподарських, будівельних, транспортних та інших підприємств і
організацій та механізмів їх супроводження;
- популяризацію енергозбереження у промисловості. Підвищення вимог до раціонального споживання енергоносіїв на всіх ланках виробництва,
впровадження на підприємствах систем матеріального заохочення щодо
економічного використання паливно-енергетичних ресурсів;
- розробку механізму фінансування заходів з енергозбереження на
підприємстві за рахунок самофінансування шляхом створення цільових фондів енергозбереження;
встановлення персональної відповідальності керівників підприємств за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.
Враховуючи зазначені фактори та вимоги нової Методики розробки галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання, виникла необхідність застосування на сучасному етапі принципово нових підходів для забезпечення реалізації державної політики в сфері енергоефективності шляхом розробки нової регіональної програми з енергозбереження.
Завдяки загальним зусиллям профільних управлінь облдержадміністрації, за участю районних державних адміністрацій, постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та житлово-комунального господарства Харківської обласної ради, Харківського регіонального центру інвестицій, ІПМАШ ім. А.М.Підгорного, НТУ “Харківський політехнічний інститут”, Харківської національної академії міського господарства та інших, була розроблена нова «Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Харківській області на 2010-2014 роки».
Зазначена регіональна Програма першою в Україні отримала погодження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
При розгляді структури енергозберігаючих заходів і черговості їх реалізації застосовано не тільки галузевий, але й територіальний принцип, оскільки саме місцеві державні адміністрації найбільш наближені до виробництва та споживання енергоресурсів і місцеві бюджети несуть основне навантаження зі сплати цих ресурсів.
Територіальний принцип дозволяє розробити єдину методологію та стандарти вибору, фінансування та реалізації енергозберігаючих проектів, що сприяє притягненню інвесторів і створює передумови для сприйнятого інвестиційного клімату в регіоні.
Враховуючи регіональний характер "Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Харківській області на 2010-2014 роки" (надалі - Програма) та можливість обласної та муніципальної влади реально впливати на місцевому рівні на енергозбереження в бюджетній сфері та ЖКГ. Основні заходи, які передбачені Програмою, зосереджені в першу чергу на енергозбереженні в бюджетній, житловій та комунальній сферах, які в значній мірі визначають якість життя населення.
Програма передбачає: удосконалення управління сферою енергозбереження для підвищення енергоефективності економіки та соціальної сфери Харківського регіону; зменшення рівня енергоємності виробництва одиниці продукції (виконаних робіт та послуг); зменшення рівня втрат тепла у магістральних мережах енергосистеми Мінпаливенерго України (13,8% у 2008 році) і доведення їх до нормативного рівня (13%); досягнення розрахованого потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на період 2010-2014 років.
Програма розвиває, поглиблює та конкретизує основні напрямки енергозбереження, включаючи як стратегічні питання енергозбереження, так і першочергові маловитратні заходи з урахуванням сучасних умов та перспектив економічного розвитку області.
Програма енергозберігаючих заходів повинна розглядатися як динамічний процес, що розвивається, в тому числі з точки зору адекватності дій держави щодо суспільно-економічної ситуації, тобто механізми реалізації політики енергозбереження повинні бути досить гнучкими, незалежно від політичних або економічних змін в суспільстві.
Передбачається періодичне (раз у півріччя) проведення аналізу ефективності виконаних заходів, з наданням інформації до профільної комісії облради та НАЕР.
Щорічно Програма повинна уточнюватись та конкретизуватися на підставі аналізу виконання та завдань на найближчу перспективу з урахуванням стратегії енергоефективності регіону.
При необхідності до Програми можуть бути внесені зміни та доповнення.
Заходи Програми були сформовані на підставі пропозицій підприємств, організацій, галузевих управлінь облдержадміністрації, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Програма включає в себе заходи технологічного характеру:
- енергозбереження у промисловому секторі області,
- енергозбереження у житлово-комунальному господарстві
- енергозбереження в сільському господарстві
- енергозбереження у бюджетній сфері
- міжгалузеве енергозбереження
- енергозбереження за рахунок використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії (електричне опалення, теплові насоси, енергія біомаси, інші альтернативні види палива).

Обсяг коштів, необхідних для реалізації програми
Програмою передбачається впровадження заходів з енергозбереження протягом 2010-2014 р. р. на загальну суму 2 млрд. 322 млн. 528,8 тис.грн.:
- у промисловості області - 1 млрд. 929 млн. 761,6 тис.грн.;
- в сфері житлово-комунальному господарстві – 158 млн. 578,6 тис.грн.;
- у бюджетній сфері області –- 27 млн. 502,4 тис.грн.;
- у агропромисловому комплексі – 190 млн. 746,2 тис.грн.;
-у міжгалузевій сфері - 15 млн. 940,0 тис.грн.
Основним джерелом фінансування зазначених заходів з енергозбереження є власні кошти підприємств, установ та організації області.
Тобто, із загальної суми фінансування Програми, 87% об'єму фінансування складають власні кошти підприємств, місцевий бюджет, кредитні залучення, інші кошти – менше 6%, фінансування з державного бюджету очікується на рівні 7%.