Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Довідка на виїзне засідання колегії Мінжитлокомунгоспу з питання «Про результати виконання завдань Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки та відповідних регіональних програм у 2006-2009 роках»

Загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2006-2020 роки (далі – Програма) затверджена Законом України від 03.03.2005 № 2455 і спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Програма розрахована на 15 років з виконанням у три етапи.
На першому етапі (2006-2010 роки) заплановано:
- стабілізувати фінансово-економічний стан та створити сприятливі умови для залучення інвестиційних ресурсів для підприємств водопостачання та водовідведення;
- удосконалити нормативно-правове і науково-технічне забезпечення у підгалузі;
- здійснити заходи з дослідження, охорони, дотримання режимів зон санітарної охорони джерел питного водопостачання;
- здійснити заходи щодо економії питної води та зниження енергоємності її виробництва.
Другий етап (2011-2015 роки) передбачає:
- розширення обсягів робіт з відновлення, реконструкції та будівництва систем питного водопостачання та водовідведення міст і сільських населених пунктів;
- поліпшення якості питної води, у тому числі за рахунок збільшення обсягів використання підземних вод.
На третьому етапі (2016-2020 роки) передбачається завершення найбільш капіталовитратних заходів, які дадуть змогу докорінно покращити забезпечення населення України якісною питною водою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №118 затверджено Порядок взаємодії та координації роботи, пов’язаної з виконанням Програми.
Відповідно до зазначеної постанови у 2006 році було створено Міжвідомчу комісію з питань виконання Програми (далі - Комісія), яка здійснює координацію роботи з питань її виконання міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.
У 2006 році на виконання науково-технічних та нормативних розробок Програми, відповідно до наказу Мінбуду від 17.04.2006 №121, профінансовано з державного бюджету 630,0 тис. грн.
Відповідно до укладених договорів здійснено :
- розробку нових високоефективних коагулянтів на основі гідроксіхлоридів алюмінію та технологій їх впровадження в практику очищення природних вод;
- дослідження і створення нових комбінованих технологій і споруд блочно- модульної конструкції потужністю від 1000 до 10000 м3/добу для очищення стічних вод;
- модернізацію решіток грабельних рейкового типу;
- розроблення Інструкції з нормування та визначення фактичної величини витоків холодної та гарячої води у житлових будинках;
- розроблення Положення про проведення моніторингу якості питної води та стану систем питного водопостачання;
- експериментальну апробацію заходів з поетапного впровадження ДСТУ «Вода питна. Вимоги та контроль за якістю» та лабораторна перевірка запропонованих методів контролю якості води за окремими показниками;
- розроблення методик хімічного, радіологічного та гідробіологічного аналізу показників стічних вод та осадів (гідробіологічний аналіз активного мулу, вимірювання концентрації міді, важких металів в осадах);
- підготовку Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні в 2005 році.
Відповідно до завдань зазначеної Програми та в рамках гармонізації національних стандартів до стандартів Європейського Союзу розроблено та затверджено Державний стандарт України «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні і екологічні вимоги до якості води та правила вибору» ДСТУ 4808:2007, який набуває чинності 01.01.2009. Водночас розроблено проект Державного стандарту України «Вода питна. Вимоги та контроль за якістю», який проходить апробацію на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, введення в дію якого передбачено у 2009 році.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за бюджетною програмою «Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення» було передбачено видатки в обсязі 80 000,0 тис. грн., у тому числі 10 000,0 тис. грн. на реалізацію Програми реформування та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Луганської області.
Станом на 1 січня 2007 року з державного бюджету профінансовано 67 992,9 тис. грн., що складає 85 %, з яких освоєно 66 568,5 тис. гривень.
У 2007 році в рамках реалізації заходів Програми було розроблено проекти законодавчих, нормативних та науково-технічних розробок на загальну суму фінансування з державного бюджету 730,0 тис. гривень.
Відповідно до укладених договорів здійснено :
- розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»;
- розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки»;
- підготовку Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні в 2006 році;
- модернізацію решіток грабельних рейкового типу;
- розробку нових високоефективні коагулянти на основі гідроксіхлоридів алюмінію та технологій їх впровадження в практику очищення природних вод;
- розпочато аналіз сучасних методів відновлення трубопроводів систем водопостачання і водовідведення та рекомендації щодо проведення зазначених робіт;
- розпочато розробку компактної установки потужністю 0,1-0,5 тис. м3 для глибокого очищення стічних вод;
- дослідження можливості забезпечення виконання вимог нового ДСТУ «Вода питна. Вимоги та контроль за якістю» та існуючих на підприємствах централізованого питного водопостачання методів, технологій та обладнання.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за бюджетною програмою 2701140 „Розвиток і реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення” (далі – бюджетна програма) було передбачено кошти в обсязі 200 000,0 тис. гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №449 затверджено Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення (далі - Порядок).
На виконання Указу Президента України від 11.07.2007 №629 дію постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №449 було зупинено та постановою Уряду від 25.07.2007 №966 затверджено нову редакцію Порядку використання у 2007 році цих бюджетних коштів.
Наказом Мінжитлокомунгоспу від 26.07.2007 №99 «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №966» затверджено:
- перелік установ та організацій, яким делегуються функції замовника на здійснення закупівлі робіт з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення, визначення виконавців робіт, укладання відповідних договорів та контролю за їх виконанням;
- розподіл коштів бюджетної програми між замовниками;
- погоджений з Міністерством фінансів Перелік об’єктів централізованих систем водопостачання та водовідведення.
Протягом року за пропозиціями облдержадміністрацій наказами Мінжитлокомунгоспу було затверджено ряд змін до переліку об’єктів.
Пропозиції щодо внесення змін до переліку об’єктів, що надійшли до Міністерства від Вінницької, Івано-Франківської та Сумської облдержадміністрацій, було направлено на погодження Міністерству фінансів, які до закінчення бюджетного року так і не були погоджені останнім.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 №1323 було передбачено, що кошти бюджетної програми спрямовуються на ліквідацію наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації, що сталися 12 листопада 2007 року в АР Крим, Запорізькій області та м. Севастополю, відповідно до переліків об’єктів, затверджених Радою міністрів АР Крим, Запорізькою обласною та Севастопольською міською держадміністраціями та надають їх головному розпоряднику.
Відповідні переліки було затверджено та надано Міністерству лише Радою міністрів АР Крим та Запорізькою облдержадміністрацією.
Крім того з огляду на те, що пропозиції стосовно перерозподілу коштів між регіонами та внесення змін до переліку об’єктів від Донецької, Закарпатської та Івано-Франківської облдержадміністрацій надійшли до Мінжитлокомунгоспу в 2-3 декаді грудня 2007 року та потребували погодження з Мінфіном, внести такі зміни не було можливості.
Станом на 01.01.2008 року кошти за бюджетною програмою із загального фонду державного бюджету профінансовано в повному обсязі. За інформацією Держказначейства касові видатки цих коштів складають 185 785,8 тис. грн., або 92,9% від передбачених (Інформація в розрізі регіонів додається), з яких 6 293,8 тис. грн. спрямовано на погашення кредиторської заборгованості, що утворилась внаслідок недофінансування з державного бюджету в 2006 році.
У м. Севастополі не освоєно кошти в обсязі 715,9 тис. грн., що складає 100% від передбачених.
У Донецькій області не освоєння зазначених бюджетних коштів складає 8227,4 тис. грн., або майже 12 % від передбачених області.
Низький рівень освоєння коштів бюджетної програми «Розвиток і реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення» спостерігався у Тернопільській – 55,1%, Житомирській - 70,4%, Івано-Франківській - 78,9%, Закарпатській - 80,5% областях, що викликано зволіканням замовників з проведення процедури тендерних торгів, що в свою чергу призвело до невиконання в повному обсязі запланованих робіт або відмови підрядників укладати відповідні договори.
Під час формування показників Державного бюджету України на 2008 рік Мінжитлокомунгоспом було подано Мінфіну бюджетний запит щодо передбачення видатків для виконання Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки в сумі 400 735 тис. грн., як це заплановано Програмою.
Фактично державним бюджетом у 2008 році для її науково-технічного та нормативно-правового забезпечення було передбачено лише 276,0 тис. грн., що складає 16,7 % від запланованих за цими напрямами та 0,07 % від запланованих Програмою на 2008 рік в цілому.
За рахунок зазначених бюджетних коштів було:
- проведено аналіз сучасних методів відновлення трубопроводів систем водопостачання і водовідведення та розроблено рекомендації щодо проведення цих робіт;
- продовжено розроблення компактної установки потужністю 0,1-0,5 тис. м3 для глибокого очищення стічних вод;
- підготовлено та оприлюднено Національну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні за 2007 рік.
Для виконання решти заходів, запланованих Програмою, видатків з державного бюджету передбачено не було.

Під час формування показників Державного бюджету України на 2009 рік Мінжитлокомунгоспом було подано Мінфіну бюджетний запит щодо передбачення видатків для виконання Програми у сумі 390 445,0 тис. гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» цільові кошти на виконання Програми було передбачено Мінжитлокомунгоспу лише для науково-технічного та нормативно-правового забезпечення в обсязі 276,0 тис. грн., що складає 16,7% від запланованих за цими напрямами та 0,07% від запланованих Програмою на 2009 рік в цілому.
За рахунок зазначених бюджетних коштів:
- завершено розроблення компактної установки потужністю 0,1-0,5 тис. м3 для глибокого очищення стічних вод;
- підготовлено та оприлюднено Національну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні за 2008 рік.
Видатки на виконання решти заходів Програми Мінжитлокомунгоспу з державного бюджету у 2009 році не передбачалися.
Водночас Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Мінрегіонбуду було передбачено 1,5 млрд. грн. кошти Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів, які планувалось спрямувати, зокрема на виконання Державної програми «Питна вода України».
Відповідно до вимог Порядку використання цих коштів Мінрегіонбудом на підставі пропозицій органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та народних депутатів України було сформовано перелік об’єктів, що фінансуються за рахунок зазначених коштів Стабілізаційного фонду (далі - Перелік), який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 544-р (зі змінами).
За інформацією Мінрегіонбуду, до переліку увійшло 94 об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства загальним обсягом фінансування з державного і місцевого бюджетів та інших джерел – 119 526,5 тис. грн., з яких профінансовано – 75 424,6 тис. грн. (63%) та освоєно 55 013,8 тис. грн., що становить 46% від передбачених.
За рахунок місцевих бюджетів було передбачено фінансування в обсязі 8 644,3 тис. грн., з яких профінансовано 4 766,7 тис. грн. (55%), освоєно – 4 566,5 тис. грн. (53%).
За рахунок інших джерел фінансування – 3 115,3 тис. грн., з яких профінансовано та освоєно 972,6 тис. грн. (31%).
Найбільші обсяги зазначених коштів було спрямовано на об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства АР Крим (10 713,2 тис. грн.), Чернігівської (7 232,3 тис. грн.), Закарпатської (4 189,4 тис. грн.), Луганської (3 723,4 тис. грн.), Вінницької (3 621,7 тис. грн.), Кіровоградської (3 614,4 тис. грн.) областей.
Інформація щодо фактичних обсягів виконаних робіт за Програмою наведено у додатку 1.
З метою узагальнення матеріалів з питань виконання Програми за 2009 рік центральними органами виконавчої влади, що є співвиконавцями її заходів, Мінжитлокомунгосп листом від 09.06.2010 звернувся до міністерств і відомств, а також Національної академії наук. Однак, зазначена інформація станом на 14.06.2010 надана Міністерству лише Мінпромполітики та МНС.
Академією медичних наук відповідна інформація надається щорічно по закінченню року реалізації Програми.
За інформацією Мінпромполітики, промисловими підприємствами з джерел водопостачання на технічні потреби в середньому використовується біля 2,3 млн. куб. км води, скидається біля 2 млн. куб. км стічних вод. Найбільшими споживачами водних ресурсів є підприємства гірничо-металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості.
З стічними водами до водного басейну надходить біля 560 тис. тонн завислих речовин, більше ніж 800 тис. тонн хлоридів і сульфатів, біля 340 тонн нафтопродуктів та інших забруднювачів. Тому, проблема зменшення скидів та покращення очищення стічних вод є однією з найважливіших проблем для поліпшення екологічного стану водних об'єктів, в першу чергу, басейну Дніпра.
Для скорочення витрат технічної і питної води промислові підприємства проводять модернізацію виробничих потужностей, впроваджують інноваційні та інвестиційні проекти з технічного переоснащення виробництва, новітні водозберігаючі та екологічно чисті технології. Ведеться будівництво, ремонт і модернізація очисних споруд зливової стічної каналізації, колекторів шахтних вод, водопровідних і каналізаційних мереж та насосних станцій. З метою попередження прориву забруднених вод з хвостосховищ і шламосховищ підприємствами будуються дренажні системи, протифільтраційні завіси та впроваджуються інші заходи, які зменшують негативний вплив на навколишнє середовище, попереджають забруднення поверхневих та підземних вод.
Одним із результативних заходів зменшення споживання води і припинення скидів забруднених вод є впровадження на підприємствах, особливо гірничо-металургійного та хімічного комплексів, систем оборотного водопостачання. На трубних заводах оборотне водопостачання складає близько 95%, на феросплавних – майже 100%, на гірничо-збагачувальних комбінатах – 99%, на металургійних підприємствах – 95-100%, коксохімічних – 97%, хімічних – 90-95%. На поповнення води у зазначених системах використовується всього від 5 до 6% води.
В легкій промисловості галузевими науково-дослідними інститутами у співпраці з підприємствами розроблені та рекомендовані для впровадження нові високотехнологічні вироби і матеріали, які можуть використовуватися для очищення питної води, стічних вод в інших галузях промисловості. Ступінь очищення становить 99,5%. Заходи із збереження водних ресурсів, зменшення їх забруднення впроваджуються іншими підприємствами підпорядкованих галузей промисловості.
Разом з тим, для Кривбасу і екологічного стану річки Інгулець проблемним залишається питання зменшення скидів і забруднення високомiнералiзованими шахтними водами гірничорудних підприємств. Пошук сприятливих шляхів зменшення негативного впливу на навколишнє середовище зазначеними водами знаходиться у постійному полі зору Міністерства промислової політики, Асоціації «Укррудпром» та гірничорудних підприємств.
Підприємствами за рахунок власних коштів продовжуються науково-дослідні роботи з пошуку і розробки сучасних технологій утилізації та демінералізації шахтних вод. Для забезпечення санітарно-екологічного режиму річок Саксагань і Інгулець фахівцями Асоціації «Укррудпром» та Державної екологічної інспекції надана пропозиція щодо поліпшення екологічної ситуації в басейні р. Інгулець та задовольнити потреби у якісній питній воді в Карачунівському водосховищі та в м. Кривий Ріг, Октябрьскому водосховищі м. Миколаїв, а також забезпечити задовільну якість води для зрошувальних робіт у Миколаївській та Херсонській областях – є організація постійної подачі дніпровської води по каналам «Дніпро – Інгулець» і Дніпро – Кривий Ріг з одночасним встановленням постійних санітарно – екологічних попусків по каскаду водосховищ на р. Інгулець.
Роботи у цьому напрямку, з розрахунками обсягів подачі води, були виконані ДПП «Кривбаспромводопостачання» спільно з міською радою м. Кривий Ріг і в цілому схвалені Держводгоспом України. Орієнтовна вартість робіт складає біля 300 млн. грн. Мінпромполітики вважає, що координацію і керівництво виконанням цих робіт повинний здійснювати Держводгосп України, оскільки саме забезпечення постійної роботи каналу «Дніпро – Інгулець» та створення сприятливого санітарно – екологічного режиму в басейні р. Інгулець, як складової частини басейну р. Дніпро, належить до компетенції цієї установи. Саме вирішення низки цих питань дозволить впровадити раціональну і найбільш екологічно безпечну схему поліпшення якості води в Карачунівському водосховищі та в м. Кривий Ріг, Октябрьскому водосховищі м. Миколаїв, а також забезпечити задовільну якість води для зрошувальних робіт у Миколаївській та Херсонській областях, зменшення забруднення вод річки Дніпро.
За інформацією Академії медичних наук України в рамках бюджетної програми КПКВК 6561040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів» із загального фонду державного бюджету було профінансовано 399,5 тис. грн., що становить 100% від передбачених у 2009 році державним бюджетом. Крім того, на науково-технічне забезпечення із державного бюджету було профінансовано 935,9 тис. грн., що становить 100% від передбачених у 2009 році державним бюджетом.
За рахунок зазначених коштів Академією медичних наук України розроблено Державні санітарні норми і правила «Вода питна, призначена для споживання людиною. Гігієнічні вимоги та контроль якості», які наразі знаходяться на реєстрації в Міністерстві юстиції, проекти ДСТУ «Вода питна централізованого питного водопостачання» та «Вода питна фасована та з пунктів розливу», ТУ У 29.2-34891687-003:2009 «Бювети активованої води БАВ-2», ТУ У 29.2-34891687-001:2009 «Установка очищення води БАВ», ТУ У 29.2-34891687-002:2009 «Універсальна мобільна установка з виробництва питної води «Десна-М».
Протягом 2009 року опубліковано 12 статей в наукових журналах та 3 тези, підготовлено 7 доповідей на конференціях, 12 виступів на радіо та телебаченні, підготовлено 14 аналітичних документів для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки України, Міністерства охорони здоров’я.
Уперше в країні розроблений Державний гігієнічний норматив «Показники безпеки та якості фасованої питної води». Цей документ опубліковано у спеціальних науково-практичних журналах і використовується виробниками при розробці нових та корегуванні діючих технічних умов на фасовану питну воду. Розроблено ДСанПіН на фасовану питну воду. Зазначені документи склали основу проекту ДСТУ на фасовану питну воду, який дотепер в країні був відсутній.
Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії та координації роботи, пов’язаної з виконанням Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №118, регіональними комісіями з питань виконання цієї Програми передбачено подання Міжвідомчій комісії звіту та інформації про хід виконання регіональних програм (заходів) щороку до 1 березня.
Однак, у встановлений термін таку інформацію у 2006-2009 надавали лише регіональні комісії Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Тернопільської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Севастополя.
У більшості областей у 2009 році забезпечувалось фінансування робіт на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства з місцевих бюджетів в розмірі 253 565,6 тис. грн., за рахунок коштів підприємств – 196 658,2 тис. грн. та інших джерел фінансування – 12 108,2 тис. гривень.
Найбільший обсяг коштів для виконання робіт на об’єктах водопостачання та водовідведення було профінансовано з місцевих бюджетів Дніпропетровської області (38 286,5 тис. грн.) та м. Києва (72 157,5 тис. грн.). Місцевими бюджетами Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей на зазначені заходи виділено від 11 000 до 18 000 тис. гривень.
Найменший обсяг коштів на виконання зазначених робіт було виділено з місцевих бюджетів Львівської (6,67 тис. грн.), Тернопільської (806,8 тис. грн.), Хмельницької (900,0 тис. грн.) областей. У Донецькій та Чернівецькій областях з місцевих бюджетів кошти на зазначені цілі не виділялись.
Водночас, цільових видатків на виконання Програми соціально-економічного розвитку АР Крим на період до 2017 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1067, до складу якої увійшли заходи проекту програми «Питна вода Криму» на 2007-2020 роки, у 2009 році не передбачалось. Крім того, в АР Крим роботи на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства з місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел не фінансувались.
Інформація в розрізі областей про стан фінансування заходів з розвитку та реконструкції систем водопостачання та водовідведення з державного і місцевого бюджетів, коштів підприємств та інших джерел у 2009 році наведена у додатку 2.
Згідно наданої регіональними комісіями інформації, для виконання заходів з охорони та раціонального використання джерел питного водопостачання з державного бюджету кошти не виділялись.
Водночас, на виконання зазначеного заходу регіонами з місцевих бюджетів профінансовано 17 702,9 тис. грн., за рахунок коштів підприємств – 7 263,9 тис. грн., інших джерел фінансування – 757,6 тис. гривень.
На нормативно-правове та нормативно-технічне забезпечення регіональних програм з місцевих бюджетів було профінансовано 2948,4 тис. грн., за рахунок коштів підприємств – 2416,1 тис. гривень.
Ці кошти було спрямовано на розроблення місцевих нормативних та програмні документи, вдосконалювались водозабори з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технології підготовки питної води.
На виконання заходів з освіти, підготовки кадрів, інформування громадськості з місцевих бюджетів у 2009 році профінансовано 2 тис. грн., за рахунок коштів підприємств – 324,8 тис. гривень.
В цілому на реалізацію заходів Програми на 2006-2020 роки передбачено 5 229 950 тис. грн., з яких на 2006-2009 роки – 1 242 530,0 тис. грн., а профінансовано 338 230,2 тис. грн., що становить 6,5% від передбачених Програмою та 27,2% від передбачених на цей період.
Однак, через недостатній рівень фінансування заходів Програми не досягнуто кардинального покращання технічного та фінансово-економічного стану підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, а відповідно якості послуг з водопостачання та водовідведення.
Так, за даними статистичної звітності станом на 01.01.2010 централізованими системами водопостачання залишаються незабезпеченими 12,9% селищ міського типу та 77,8% сільських населених пунктів.
Загальна протяжність водопровідних мереж, що знаходяться в аварійному стані і потребують заміни становить 67 131,4 км або 37%, що на 700 км більше, ніж у попередньому році.
Напружена ситуація зі станом водопровідних мереж, які перебувають в аварійному стані, у місті Севастополі (56,3%), Луганській (60,1%), Львівській (45,9%), Донецькій (47,6%), Дніпропетровській (42,5%), Херсонській (40,4%) областях та Автономній Республіці Крим (50,5%).
Як наслідок, нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах в середньому досягли 40,5% від води відпущеної всім споживачам. В окремих містах вони перевищують цей показник, зокрема у Чернівецькій – 78,9%, Житомирській – 78,8%, Львівській – 67,2%, Харківській – 60,0%, Закарпатській – 59,5%, Луганській – 57,7%, Одеській – 48,4% областях та в АР Крим 56,6%. Щорічно обсяги нераціональних витрат та втрат питної води зростають.
У близько 100 населених пунктах України через зазначені причини послуги з водопостачання надаються не цілодобово, а за графіком. Найбільша їх кількість знаходиться у АР Крим (15), Луганській (24), Львівській (14), Одеській (7), Київській (6), Вінницькій (5) областях.
Перелік міст, у яких питна вода подається за графіком, та кількість населення, що проживає в них, надані у додатку 3.
Жителі понад 1200 сільських населених пунктів у південних і східних регіонах через природні або техногенні причини, не маючи гарантованих джерел водопостачання, в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській і Херсонській областях частково або повністю забезпечуються привізною водою.
Майже у 260 населених пунктах питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. Найбільш напружений стан щодо якості питної води зберігається у містах АР Крим, Донецької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Чернігівської, Полтавської, Київської, Хмельницької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей.
Загальна кількість артезіанських свердловин, що потребують відновлення, складає 4,6 тис. од. (з них комунальної власності 3,3 тис. од.), або 17,3% (20,8%) від загальної їх кількості.
Із загальної кількості (355 од.) водопровідних очисних споруд 11% перебувають в аварійному стані.
Централізованими системами водовідведення залишаються не забезпеченими мешканці 3,1% міст, 43,2% селищ та 97,4% сільських населених пунктів. Ці показники залишилися на рівні попереднього року.
Протяжність каналізаційних колекторів та мереж, що віднесені до ветхих та аварійних становить 17 692,9 км, або 34,8%, що на 400 км більше, ніж у 2008 році.
Найбільш технічно зношені каналізаційні мережі у Харківській – 50,7%, Донецькій – 48,8%, Луганській - 47,5%, Запорізькій - 39,2%, Херсонській - 38,3% областях та АР Крим – 50,4%.
Каналізаційні очисні споруди не відповідають наявній ситуації у секторі водовідведення, їх виробнича потужність перевищує обсяги пропущеної через них стічної води. Понад 30% таких споруд перебувають в аварійному стані, потребують заміни обладнання, удосконалення технологічного процесу.
Насосні станції у всіх регіонах України потребують суттєвого оновлення, заміни насосних агрегатів і приведення їх потужності у відповідність з існуючою потребою. Загальна проектна виробнича потужність їх у кілька разів перевищує показник фактичного перекачування, що призводить до підвищення витрат електроенергії та збільшення собівартості послуг.
Інформація щодо стану водопровідних і каналізаційних мереж, витоків та неврахованих втрат води у розрізі областей станом на 01.01.2010 року надана у додатку 4.
Залишається критичним і фінансово-економічний стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
За даними моніторингу Міністерства, станом на 01.06.2010 рівень відшкодування собівартості тарифами для населення по базових підприємствах у розрізі регіонів є таким:
- повне відшкодування населенням вартості послуг досягнуто: з водопостачання у 3 містах (Запоріжжя, Луцьк, Тернопіль), водовідведення – у 2 містах (Запоріжжя, Тернопіль);
- найнижчі рівні відшкодування населенням вартості послуг: водопостачання у м. Севастополь (55,3%), водовідведення - у м. Полтава (40,5%).
З метою стримування зростання тарифів для населення місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування частину витрат щодо виробництва послуг для населення продовжують перекладати на інших споживачів.
Перевищення тарифів на комунальні послуги для таких споживачів над тарифами для населення коливається:
- на послуги водопостачання: від 4,38 рази у м. Харкові та Одесі, до 1,3 рази у м. Тернополі;
- на послуги водовідведення: від 6,3 рази у м. Харкові до 1,2 рази у м. Львові.
Найвищі тарифи для населення серед обласних центрів станом на 01.06.2010 року встановлені на послуги: водопостачання - у містах Чернівці та Запоріжжі (4,17 грн./м.куб. та 4,08 грн./м.куб відповідно);
- водовідведення – у містах Херсоні та Білій Церкві (2,98 грн./м.куб. та 2,88 грн./м.куб відповідно).
Найнижчі тарифи для населення серед обласних центрів були встановлені на послуги: водопостачання – у місті Вінниці – 1,44 грн./м.куб; водовідведення – у місті Сімферополі – 0,67 грн./м.куб.
Станом на 01.05.2010 поточного року підприємства водопровідно-каналізаційного господарства отримали збитки у сумі 240 млн. гривень.
Загальна сума дебіторської заборгованості підприємств галузі за січень – квітень 2010 року збільшилась на 66 млн. грн. (2,1%) і станом на 01.05.2010 складала 3203,1 млн. гривень.
Заборгованість комерційних споживачів за отримані послуги збільшилась на 39,3 млн. грн., або на 2,6%, і станом на 01.05.2010 становила 1,5 млрд. гривень.
Заборгованість населення з оплати за послуги з водопостачання та водовідведення складала 1550,2 млн. грн., яка з початку року збільшилась на 33,0 млн. грн. (2,2%).
Найбільша заборгованість за послуги у Дніпропетровській (970,3 млн. грн., Донецькій (426,5 млн. грн.), Луганській (359,1 млн. грн.) та Харківській (325,9 млн. грн.) областях.
Найменша заборгованість в Тернопільській (7,2 млн. грн.), Чернівецькій (9,9 млн. грн.) областях.
Упродовж січня – квітня 2010 року населення країни розрахувалося за послуги водопостачання та водовідведення на 94,2%.
Загальний обсяг кредиторської заборгованості з початку року зменшився на 3 млн. грн. (0,1%) і станом на 1 травня 2010 року складав 2677,3 млн. гривень.
Як наслідок, підприємства водопровідно-каналізаційного господарства не забезпечують своєчасного розрахунку по заробітній платі та податкових зобов’язаннях.
Так станом на 01.06.2010 року найбільшу заборгованість із заробітної плати мають підприємства Київської (4346,2 тис. грн..), Луганської (4303,7 тис.грн.), Кіровоградської (3009 тис. грн.) та Донецької (2271,5 тис. грн.) областях та м. Севастополі (3478,8 тис. гривень).
У Дніпропетровській, Чернігівській та Чернівецькій областях заборгованість із заробітної плати відсутня.
За даними Мінпаливенерго, станом на 01.01.2010 заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за спожиту електроенергію складала 2 003 500 тис. грн., що на 169 169 тис. грн. (9,22%) більше ніж на відповідну дату минулого року.
За п’ять місяців 2010 року підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства України відпущено електроенергії на суму 1 154 677 тис. грн., з яких оплачено 860 971 тис. грн., або 74,6 %. Загальний борг підприємств станом на 01.06.2010 склав 2 297 871 тис. грн., приріст якого з початку року складає 293 875 тис. грн. або 14,7%.
За спожиту упродовж п’яти місяців 2010 року електроенергію оплачено в повному обсязі у Івано-Франківській (104,3%), Київській (104,4%), Тернопільській (100,7%), Харківській (104,2%), Вінницькій (100,1%), Чернігівська (100,1%) областях.
Найнижчий рівень оплати за п’ять місяців 2010 року у Донецькій (57,2%), Луганській (59,5%) областях та в місті Києві (10,5%).
Найбільшу заборгованість мають підприємства Луганської (650 173 тис. грн.), Дніпропетровської (397 067 тис. грн.), Донецької (498 789 тис. грн.) областей, та м. Києва – (486 549 тис. гривень).
Водночас, з метою покращення надання послуг з водопостачання та водовідведення міст, Україною було отримано позику в розмірі 140 млн. дол. США від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (далі – Світовий банк) для цілей Проекту «Розвиток міської інфраструктури» (далі – Проект).
Реалізацію Проекту в цілому планується завершити до 31.12.2012 року.
Додатково до позики Світового банку Шведським агентством міжнародного розвитку надано грант в розмірі 35,8 млн. шведських крон (4,5 млн. дол. США).
Умовами позики Світового банку для Проекту, зокрема є : термін позики – 20 років; пільговий період – 5 років; повернення позики – 15 років, починаючи з 15 квітня 2013 року; відсоткова ставка – LIBOR плюс Змінний спред (відсоткова ставка встановлюється банком двічі на рік 15 квітня та 15 жовтня; відсоткова ставка встановлена банком з 15 жовтня – 0,57%, в т.ч. Змінний спред – 0%).
Позика спрямовується, серед інших, за такими напрямами:
– інвестиції в реабілітацію систем водопостачання та водовідведення – 57,53 млн. дол. США - «закритий компонент», в якому беруть участь комунальні підприємства міст Одеси, Чернігова та Івано-Франківська;
– інвестиції в енергозбереження – 80,12 млн. дол. США - «відкритий компонент», в якому беруть участь комунальні підприємства 15 міст, перелік яких наведений у додатку 5.
У рамках Проекту підписано 33 договори на загальну суму 9,55 млн. дол. США, що становить 6,8% від загального бюджету Проекту.
Крім цього, за результатами проведення тендерів на оцінці знаходяться 3 договори із загальним бюджетом 8,78 млн. дол. США, що становить 6,3% від загального бюджету Проекту.
До кінця 2010 року в рамках Проекту планується укласти договорів на загальну суму 75,68 млн. дол. США (або 54%), а планова вибірка коштів становить 21 млн. дол. США (або 15%).
Після підписання в рамках Проекту договорів на загальну суму більше 50% від бюджету Проекту, Світовий банк готовий розглянути питання виділення додаткових коштів (приблизно 200 млн. дол. США) для фінансування інвестиційних проектів у галузі житлово-комунального господарства.
Реалізація Проекту на центральному рівні здійснюється Мінжитлокомунгоспом через Центральну групу управління проектом. Відповідні регіональні групи утворюються на підприємствах, що є учасниками Проекту.
Також, на завершальній стадії підготовки знаходиться спільний з Європейським інвестиційним банком проект «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві» загальною вартістю 15,54 млн. євро.
Метою проекту є забезпечення європейського рівня екологічної безпеки, досягнення повної відповідності національним нормам очищення стоків та скиду їх до водних об’єктів, приведення системи очистки та подачі споживачам питної води до європейських стандартів.
Наразі керівництвом держави приділяється значна увага вирішенню існуючих у водопровідно-каналізаційному господарстві проблем. У 2010 році Мінжитлокомунгоспом буде зконцентровано увагу на виконанні таких пріоритетних завдань:
1. Технічне переоснащення із запровадженням енергоефективних технологій та обладнання.
Для модернізації водопровідно-каналізаційного господарства передбачається вирішення питань щодо:
організації ефективного управління підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства комунальної власності;
оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури відповідно до потреб населення;
підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів;
економічного стимулювання енергозбереження;
удосконалення системи обліку;
створення умов для надання якісних послуг за доступними цінами.
Очікуваними результатами по даному напрямку є досягнення на кінець 2010 року таких показників, як:
зменшення частки ветхих і аварійних водопровідно-каналізаційних мереж на 5%;
обладнання багатоквартирних будинків приладами обліку холодної води до 45,5%;
зменшення питомих витрат електроенергії на 1 куб.м води до 0,99 кВт.год / куб. м та на очищення і транспортування 1 куб.м стічних вод – 0,58 кВт-год/куб.м.
2. Забезпечення населення якісною питною водою.
Визначені наступні шляхи вирішення існуючих проблем:
будівництво станцій водопідготовки, впровадження новітніх технологій очистки питної води на водопровідних станціях для окремого населеного пункту;
будівництво колективних установок доочищення питної води, які можуть забезпечувати повною мірою якісною питною водою дошкільні, шкільні та лікувальні заклади, села і селища з невеликою чисельністю населення або частково - райони, мікрорайони міст.
3. Ефективне фінансування підгалузі, залучення інвестицій та співпраця з міжнародними фінансовими установами, донорськими організаціями.
З метою сприяння залучення інвестицій у водопровідно-каналізаційне господарство передбачається вирішення питань щодо:
розвитку публічно-приватного партнерства;
поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими установами;
стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозберігаючої активності суб’єктів господарювання;
залучення інвестицій та кредитів на технічне переоснащення водопровідно-каналізаційного господарства;
збільшення бюджетної підтримки.
Очікуваними результатами даного напряму на 2010 рік є:
- збільшення частки підприємств, які розробили і виконують стратегічні плани дій (зокрема плани капітальних інвестицій) у водопровідно-каналізаційному підприємстві – до 25%;
- спрямування коштів державного бюджету на реформування підгалузі;
- створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення коштів міжнародних фінансових організацій на зазначені цілі.
- поглиблення співпраці з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та іншими фінансовими установами.
Наразі Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік“ на реалізацію Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства та Загальнодержавної програми „Питна вода України“ передбачено кошти Стабілізаційного фонду в обсязі 1100 млн. грн., з яких понад 300 млн. грн. планується спрямувати на:
- покращення якості питної води у населених пунктах, де вона не відповідає вимогам стандарту;
- розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення із запровадженням енергозберігаючих заходів (додатково - на аналогічні роботи для регіонів, що здійснюють транспортування води на великі відстані).
З метою вирішення нагальних проблем у житлово-комунальному господарстві регіонів, у тому числі водопровідно-каналізаційному господарства, між Міністерством та місцевими органами влади укладаються меморандуми про співробітництво. Наразі такі документи підписані Міністерством з Львівською облдержадміністрацією, Луганською облдержадміністрацією і Луганською облрадою. Підготовлено проект меморандуму з Харківською облдержадміністрацією.
Водночас, Мінжитлокомунгоспом у 2010 році заплановано удосконалити нормативно-правову базу у сфері водопостачання та водовідведення шляхом розроблення нових та коригування діючих актів законодавства.
Серед інших, передбачається доопрацювати проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки, «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», проект постанови Уряду щодо внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Також протягом року заплановано розробити законопроекти «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг», «Про списання існуючих обсягів пені і штрафів та встановлення мораторію на нарахування підприємствам житлово-комунального господарства пені та штрафів». Опрацювати та затвердити нову редакцію Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами житлово-комунальної сфери та Методичних рекомендацій розрахунку технологічних нормативів використання питної води у водопровідно-каналізаційному господарстві, внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, та розробити новий порядок контролю за додержання ліцензійних умов.