Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Виступ голови Харківської обласної державної адміністрації І.М.Балути на VI Міжнародному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи»

Шановні учасники форуму!
Шановні представники іноземних делегацій,
члени Уряду, нинішні і майбутні партнери!

Україна перебуваєу фокусі уваги всього світу.
Події останніх місяців – Євромайдан, Революція Гідності, боротьба за незалежність і територіальну цілісність української держави в умовах зовнішньої інтервенції –це не тільки віхи перетворення українського суспільства з пострадянського на європейське. Це –маркери, за якими зараз визначається майбутнє всього континенту.
Яким воно буде? Відповідь на це питання залежить від усіх нас. Одне можна стверджувати напевно: історія свідчить, що подолання криз завжди робило світ сильнішим,закладало новий цикл економічного, соціального розвитку.
Переконаний, з нинішніх випробувань Європа також вийде більш консолідованою і більш могутньою, ніж була досі. І саме Україні належатиме в цьому процесі особлива роль. Адже Україна сплатила за свій європейський вибір найвищу ціну людських життів, а сьогодні перебуває на передньому краї боротьби за європейські цінності. Вона є найбільшою державою Європи, що знаходиться в самому її серці. І саме в українській економіці містяться ті потужні резерви, які здатні активізувати економічне зростання на всьому загальноєвропейському просторі.
Від імені всіх жителів області я хочу привітати в Харкові Надзвичайних і Повноважних послів і високих представників з 15 країн Європи, Америки, Азії, керівництво міжнародних фінансових організацій, інвестиційних фондів, виробничих компаній, авторитетних представників експертного середовища.
Настільки потужне і широке представництво форуму є ще одним свідченням того, що, попри пропаганду, в якій економіку України поспішають поховати, транснаціональний бізнес бачить велику перспективу нашої держави і пов’язує з Україною перспективу власного розвитку.
Харківський область надає для цього оптимальний плацдарм.
Сьогодні реґіон має багатовимірну, диверсифіковану економіку з широкою мережею міжнародних зв’язків. Вона характеризується значною гнучкістю і має набагато більшу орієнтацію на Європу, ніж прийнято вважати.
Незважаючи на відсутність ефективної економічної політики на рівні держави протягом останніх двох з половиною десятиріч, за роки незалежності економіка області набула виразних європейських рис. Ми знаходимось на тому ж шляху, яким з початку вісімдесятих до початку двохтисячних пройшла більшість старопромислових реґіонів Західної Європи та Великої Британії. За рахунок територіального маркетинґу та цілеспрямованих структурних перетворень вони змогли переорієнтуватися на розвиток високотехнологічних виробництв, пов’язаних з ними сервісних секторів, а також креативних індустрій. Харківщина також тримає перед собою цей орієнтир і розглядає в якості поля своєї конкуренції за функції та інвестиції простір всієї Східної Європи.
Жоден зі східноєвропейських реґіонів, які також пройшли етап вимушеної деіндустріалізації, сьогодні не може зрівнятися з Харківською областю за концентрацією великих науко- і техноємних промислових виробництв. Передусім, у галузях машинобудування, а також фармацевтичної, харчової промисловості. Маємо сформований кістяк конкурентоспроможних підприємств, які глибоко інтегровані у глобальні макротехнологічні ланцюги, мають широку географію поставок і коопераційних зв’язків. Ці підприємства вже сьогодні виступають каталізаторами виникнення нових малих та середніх виробничих компаній, а також розвитку сервісних галузей, в тому числі – освіти і сектора наукових розробок.
Більшість із них, усвідомлюючи високі ризики залежності лише від російських партнерів, вже кілька років системно працюють над диверсифікацією ринків, в тому числі, через механізм створення спільних підприємств. Як результат, наслідки торговельної війни, яку, починаючи з минулого року, розв’язала проти нас Росія, вдалося значною мірою мінімізувати, а по деяких напрямах – навіть перекрити.
За підсумками першого півріччя цього року експорт машин та високотехнологічного обладнання збільшився на 17%, продукції хімічної промисловості і фармації – на 14,5%, готових харчових продуктів – на 11%. Це є прямим результатом політики диверсифікації, яку ми проводимо.
Харківщина має потужний військово-промисловий комплекс. За кількістю підприємств, здатних випускати військову продукцію, ми є єдиним реґіоном у світі. Багато років цей комплекс перебував у занепаді, виживаючи лише за рахунок експортних контрактів. Але сьогодні ситуація змінилася. Очевидно, що виробництво складної військово-промислової продукції, зокрема, сучасної бронетехніки – це нова точка зростання реґіональної економіки. Вже у короткостроковій перспективі цей напрям відкриє друге дихання не лише підприємствам-флагманам, але і значній кількості суміжних виробництв.
Великою конкурентною перевагою області є повна забезпеченість електроенергією власного виробництва і постійна модернізація генеруючих потужностей та розподільних мереж.
Харківщина є нафтогазоносним реґіоном з потужною видобувною промисловістю, що забезпечує найбільші обсяги видобутку в Україні. Наявність великих родовищ нетрадиційного газу, право на участь у розвідці та розробці яких отримала компанія «Шелл», робить нас одним з бенефіціарів світової «сланцевої революції».
Зміцнення аграрної складової реґіональної економіки – ще один магістральний напрям стратегічного розвитку та магніт для інвестицій.
Загальна площа сільськогосподарських угідь області дорівнює майже 2,5 млн га, з них чотири п’ятих займає рілля. Це колосальний ресурс, який в цьому році дозволить отримати рекордний врожай біля 4,5 млн тонн зерна при загальній врожайності на рівні 43,5 ц/га. Велику перспективу має розвиток тваринництва, зокрема, м’ясного і молочного скотарства, до якого залучається все більше крупних товаровиробників із сучасною організацією виробництва.
Тривалий час в інформаційному просторі насаджувалася думка про те, що Асоціація та всеосяжна зона вільної торгівлі з Євросоюзом поставлять хрест на агропромисловому комплексі України і Харківської області зокрема. Але зараз ми бачимо зовсім іншу картину. Зниження ввізних мит до країн ЄС для українських товарів та порівняна простота сертифікації продукції сільського господарства і переробки лише за півроку кардинально змінили географію нашого експорту в цих сегментах.
Величезний ринок Євросоюзу, на який раніше ми практично не мали доступу, сьогодні для нас відкритий, а з ним – і ринки третіх країн. Наша продукція на цих ринках конкурентоспроможна і затребувана. А це, в свою чергу, наближає здійснення прогнозів багатьох закордонних і вітчизняних фахівців.За їхніми оцінками інвестиційний бум в агропромисловому комплексі реґіону – справа найближчих двох – трьох років. І перевагу матимуть саме ті компанії, які розпочнуть першими.
Розвинута індустріально-аграрна та природно-ресурсна база – це потужна складова потенціалу області, але ідентичність нашого реґіону перш за все пов’язана зі статусом інтелектуальної столиці держави.
Харківщина історично розвивалася як науковий центр європейського рівня. Тут сформувалися всесвітньо відомі наукові школи в різних галузях знання. Переживши важкі часи, сьогодні цей потенціал знов динамічно розвивається. За останні два десятиріччя обсяги виконаних наукових і науково-технічних робіт збільшилися в 20 разів. На сьогоднішній день рівень фінансування наукових досліджень і розробок перевищив 1,8% ВРП, що відповідає середньоєвропейському рівню.
Розвиток конкурентоспроможності наукових організацій області великою мірою став можливим завдяки участі практично в усіх великих міжнародних експериментах, а також активній кооперації із закордонними партнерами з виконання проектів в межах міжнародних наукових програм, включаючи європейські FP-6, FP-7, а зараз – Горизонт-2020. Це забезпечило розвиток наукових напрямів, які знаходяться на передньому краї і є найбільш затребуваними в світі на сьогоднішній день. Зокрема, це біотехнології, нанотехнології, робототехніка, фізика елементарних частинок і високих енергій, космічні дослідження, кріомедицина і ціла низка інших.
В комплексі з потужною виробничою базою та якісним кадровим ресурсом це вже дозволяє нам фіксувати ефекти концентрації і масштабу. Вони позначаються на постійному нарощуванні обсягів випуску унікальної інноваційної продукції та роблять Харківщину одним з найбільших національних експортерів товарів і послуг з високою доданою вартістю.
Важливою експортоорієнтованою галуззю економіки реґіону розглядаємо сьогодні вищу школу. Харківщина входить в десятку найбільших студентських центрів Європи. Кожен шостий житель області – студент. А в цілому кожен четвертий навчається у виші, закладі професійно-технічної освіти чи школі.
Цілеспрямоване освоєння конкурентної ніші національної кузні кадрів має системний ефект на розвиток економіки реґіону. Зокрема, створює сприятливу демографічну базу подальшого зростання, відбиваючись на формуванні якісних міграційних потоків і найбільш ємного і проґресивного ринку праці після Києва.
На сьогоднішній день Харківська область посідає перше місце серед реґіонів України за питомою вагою економічно активного населення з вищою освітою. Третина цих кадрів проявляє свої компетенції в малому та середньому бізнесі, який сьогодні виступає драйвером розвитку сервісної економіки реґіону. Не лише торгівлі, а й складних ділових послуг, інжинірінґу, архітектурного проектування, а також інноваційного підприємництва, передусім, у сфері інформаційних технологій.
Відомо, що Україна належить до країн-лідерів з розробки програмного забезпечення та IT-аутсорсингу, демонструючи найвищі темпи зростання обсягів ринку в Центральній та Східній Європі. Наша держава посідає 4 місце за кількістю сертифікованих фахівців в цій галузі після США, Росії та Індії.
Харків – другий з шести IT-центрів України після Києва. При цьому витрати роботи в Харкові нижчі, ніж в столиці. Зокрема, на 20% нижча вартість оренди офісів, нижчі тарифи на доступ до Інтернет, нижчий загальний рівень цін на товари і послуги, житло. В комплексі з потужним освітнім комплексом області, який випускає близько 3 тисяч кваліфікованих IT-фахівців на рік, це перетворює розвиток IT-аутсорингу та інформаційних технологій в цілому на один з ключових інвестиційно привабливих кластерів економіки реґіону. Як результат, багато провідних компаній Європи, Америки та Азії вже обрали Харків для розміщення своїх філій, наприклад, Максімайзер, Сіменс, Самсунг, Геймлофт та інші.
За підсумками I півріччя експорт IT-послуг збільшився ще майже на чверть, і є всі підстави прогнозувати збереження цієї тенденції на найближчі роки.
Шановні учасники форуму!
Протягом сторіч Харків не раз і не два стикався з серйозними викликами, пов’язаними з докорінними суспільно-політичними та економічними зсувами. Так було у царські часи. Так було у радянську епоху. Так відбулося на початку дев’яностих з набуттям Україною державного суверенітету та переходом до ринку. Так відбувається і зараз, коли стосунки з нашим найбільшим сусідом Росією опинилися в найгіршому становищі за останні сто років.
На кожному з цих етапів Харків стикався з величезними ризиками, але незмінно діставав свій прибуток, опиняючись на самому гребені хвилі перетворень. Сьогоднішня ситуація також має свій позитив, адже на практиці довела, що диверсифікація ринків збуту та коопераційних зв’язків – це цілком реалістичне завдання навіть у короткостроковій перспективі.
Шоку не відбулось. Більше того, вперше за всі роки незалежності України Харківська область завершила І півріччя з позитивним сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами, яке склало 141 млн дол. США. І перш за все, цього вдалося досягти за рахунок нарощування експорту до країн Євросоюзу на 46%.
Сьогодні наші зусилля спрямовані на закріплення цих результатів.
Ми працюємо за трьома магістральними напрямами.
Перше – це створення сприятливого ділового клімату в реґіоні.
Ми розвиваємо систему центрів надання адміністративних послуг за принципом єдиного вікна, яка отримує високі оцінки як з боку місцевого бізнесу, так і з боку наших зарубіжних партнерів.
В області створюється сучасна європейська система сприяння експорту. Вона спрямована по пошук нових ринків збуту і супровід підприємств на всіх етапах – починаючи від впровадження технічних стандартів і аж до підписання контрактів та забезпечення поставок.
Враховуючи специфіку моменту, важливою складовою цієї роботи стає оперативне вивчення ситуації на ринках і залучення до співробітництва тих компаній, які через санкції відмовляються від російських постачальників. І такі випадки вже є.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації в реґіоні створена Робоча група із захисту прав інвесторів для вирішення усіх проблемних питань та зниження штучних ризиків. Це запобігання рейдерських атак, незаконних фіскальних перевірок тощо. Регулярно проводяться зустрічі з інвесторами, які вже працюють в області, в тому числі такими найбільшими, як «ФіліппМорріс», «Шелл», «Нестлє» та іншими. Гадаю, на панельних дискусіях керівники цих компаній зможуть докладно відповісти на питання про актуальність і ефективність цієї роботи.
Другий напрям – це подальше підвищення транспортної доступності та ефективне управління просторовим розвитком області у відповідності до стандартів реґіональної політики Євросоюзу та рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку.
За чисельністю населення Харків посідає восьме місце в Східній Європі і друге – серед нестоличних міст. Це єдиний з обласних центрів України, який за роки незалежності зберіг статус міста-мільйонника. Динамічний розвиток економіки та привабливість Харкова для життя і ведення бізнесу роблять формування повноцінної агломерації з високою зв’язністю територій стратегічним завданням обласної влади на середньострокову перспективу.
Важливим інструментом цієї роботи стало створення Робочої групи з відбору пріоритетних інвестиційних, інфраструктурних та інших проектів соціально-економічного розвитку територій Харківського реґіону. Ці проекти подаватимуться Уряду для отримання держгарантій, податкових і митних пільг. Ми рекомендуватимемо їх для реалізації Світовому банку, ЄБРР, Європейському інвестиційному банку та іншим зацікавленим міжнародним фінансовим організаціям. Розраховуємо, що наші пропозиції знайдуть практичний відгук.
Нарешті, третім напрямом нашої сьогоднішньої роботи з підвищення зовнішньої інтеграції економіки реґіону є активне розширення комунікаційних, зокрема, дипломатичних каналів розвитку міжнародного співробітництва.
Сьогодні будуть підписані Меморандум про співробітництво з Торговельною Палатою Сполучених Штатів Америки, а також Меморандум між компанією «Шелл» і Харківським національним університетом імені Каразіна щодо стажуванні і наукових досліджень.
В наших найближчих планах – підписання угоди про співробітництво між обласною державною адміністрацією та Європейською Бізнес Асоціацією. Також вивчаємо практичні можливості приєднання до PLATFORMA – Європейської організації місцевих і реґіональних влад. Вона підтримується Європейською Комісією та забезпечує координацію місцевих ініціатив з європейськими інститутами, що відповідають за політику розвитку.
Системним кроком стало відновлення прямої роботи з посольствами і відродження інституту почесних консульств. Вчора в Харкові були урочисто відкриті почесні Консульства Республіки Білорусь і Турецької Республіки. Переконаний, ті перспективні проекти, які вже знаходяться в стадії опрацювання і конкретних переговорів, принесуть взаємний результат.
Шановні учасники форуму!
На завершення свого виступу хочу сказати, що економіка України, перефразовуючи маркетинґовий термін, – це економіка відкладеного зростання. Як в стиснутій пружині, в ній накопичена потужна енергія. Нечувана досі патріотична консолідація суспільства і гострий громадський запит на проведення реформ відкрили перед нами шлях до побудови ефективної європейської держави. І сьогодні ми сповнені рішучості зробити все, аби вивільнити і реалізувати цей величезний потенціал. Ніхто і ніщо не здатне повернути нас до павутиння минулого, і ми вдячні за ту підтримку, яку відчуваємо з боку світового співтовариства на цьому шляху.
У нас є чітке бачення майбутнього Харківщини. У нас є великі проекти. Перед нами високі сходи. Ми пропонуємо вам пройти цими сходами разом з нами.
Дякую вам за увагу та запрошую до співробітництва!