Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

У художньому музеї відкриється виставка японських гравюр XVIII - XIX ст.

У художньому музеї відкриється виставка японських гравюр XVIII - XIX ст.

Захід пройде 14 серпня о 16:00 у рамках проекту «Музей – гість».

В експозиції з колекції Музею японської гравюри (м. Дніпро) буде представлено 100 унікальних графічних творів, що оповідають про життя самураїв, японських куртизанок та акторів театру Кабукі. Це кольорові ксилографії відомих японських митців: Кунісада Утаґава, Кійонаґа Торіі, Утамаро Кітаґава, Кунійосі Утаґава, Кійотіка Кобаясі, Кунітіка Тойохара та ін.

Музей японської гравюри у м. Дніпрі було відкрито в 2016-му напередодні проведення року Японії в Україні (2017). Його унікальна колекція кольорової гравюри формувалася протягом 10-ти років. Нині вона налічує понад 300 експонатів 55-ох художників – найвідоміших майстрів цього виду мистецтва.

Довідка. Японська кольорова ксилографія – унікальне явище в історії світового мистецтва. На кожному етапі розвитку образотворчого мистецтва в Японії вона мала власний неповторний вигляд. Однак лише за періоду Едо (1613 - 1868) відбулося відокремлення гравюри у самостійний вид мистецтва.

Дереворити XVII ст. створювалися маловідомими художниками та призначалися переважно для ілюстрування розважальних видань та навчальних посібників. Вони були чорно-білими. Пізніше їх почали підфарбовувати кіновар’ю, жовтою та зеленою фарбою. Введення у вжиток кольорового друку традиційно відноситься до середини 1760-х років.

Японська кольорова гравюра на дереві (ксилографія) була результатом колективної творчості. Художник малював чорно-білу основу та позначав кольори окремих деталей, різьбяр безпосередньо переносив зображення на дерево. Загальне колористичне вирішення гравюри значною мірою залежало від друкаря. Для кожного кольору вирізалася окрема дошка. Колективний метод роботи художника, різьбяра та друкаря, вузька спеціалізація майстрів зумовили своєрідність японської ксилографії. Саме їй випала нагода відіграти певну роль в культурі Японії XVIII – початку ХХ ст.