Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Перший в Україні харківський Музей Голокосту зберігає правду історії

Перший в Україні харківський Музей Голокосту зберігає правду історії

Перший в Україні Музей Голокосту був відкритий у Харкові. Тут же встановлено перший серед пострадянських республік пам'ятник Праведникам миру. За словами засновника музею, заслуженого працівника культури України Лариси Воловик, музей створювався на основі матеріалів, зібраних Харківським обласним комітетом «Дробицький Яр», а також з особистих архівів харків'ян. Музей Голокосту був відкритий у 1996 році. Щорічно його відвідують близько 800 осіб, в основному школярі та молодь. Тут зібрано близько 3 тисяч експонатів.  

«Треба говорити повну правду про те, що сталося. Зараз про війну говорять з різних позицій. Про героїзм, про те, що це дійсно було звільнення для всіх народів. Але війна була не тільки чорно - білою. Є дуже багато речей, про які потрібно сказати - про зради, про інші неприємні речі, але завжди треба казати правду. Бо не кажучи всієї правди, ми тим самим перетворюємо в брехню ту її частину, про яку ми всі говоримо», - зазначила Лариса Воловик.

За офіційними даними, нацистами під час війни було знищено понад 6 млн. євреїв. З них 1 млн. 400 тисяч на території України, окупованої фашистською Німеччиною. У Харкові 15 тисяч євреїв були розстріляні в Дробицькому Яру.

23 серпня 1943 року радянські війська звільнили місто, а вже у грудні в ньому відбувся перший у світі судовий процес над нацистськими злочинцями - серед звірств якого згадувалося використання машини-душогубки.

«Це був перший процес, коли судили окупантів за злодіяння проти мирного населення. Саме на харківському процесі вперше розповіли про душогубку. Три німецьких офіцери і  водій не заперечували, що кидали туди дітей, жінок, старих. Про цей процес писали й радянські журналісти Костянтин Симонов, Ілля Еренбург, Олексій Толстой, і вся зарубіжна преса. Вирок був один - страта через повішення. І коли їх вели на страту, люди, що стояли навколо, більше ненавиділи не німців, а зрадника-співвітчизника. Тому що розуміли, що без таких людей німці не змогли б заподіяти стільки злодіянь у Харкові. На щастя, добрих людей у цьому світі завжди більше, ніж трусів і негідників. І серед жителів нашого міста були такі, хто, не боячись розстрілу, переховував у своїх сім'ях євреїв, і боявся більше не німецьких облав, а доносів сусідів. Сьогодні 89 харків'янам присвоєно звання Праведників миру», - розповіла журналістам Лариса Воловик.