Реформа медичного забезпечення
Впровадження реформи у сфері медичного забезпечення
1. Виклад проблеми
Відсутність належної координації між первинним, вторинним та третинним рівнями надання медичної допомоги, неефективне функціонування дільничних та міських лікарень селищ міського типу, як закладів вторинного рівня, обмеженість коштів місцевих бюджетів стали підґрунтям для прийняття місцевими органами влади рішення щодо оптимізації діяльності даних закладів.
Незважаючи на щорічне поступове збільшення видатків на утримання галузі охорони здоров’я, обсяг видатків на профільну галузь не перевищує 3,5-3,6% від внутрішнього валового продукту при його критичному рівні, за даними ВООЗ, 3,0%. Аналіз фінансово – статистичних показників діяльності мережі дільничних та міських лікарень селищ міського типу виявив наступне: на харчування та медикаментозне забезпечення хворих у даних закладах не виділяється навіть 2,0 грн., а контингент хворих, що отримає медичну допомогу – це переважно одинокі особи похилого віку, неплатоспроможні, якім потрібна, насамперед, допомога в умовах соціальних закладів – інтернатів. Тобто, протягом ряду років формувалась проблема щодо нераціонального використання досить обмежених бюджетних ресурсів та недовиконання зазначеними закладами вторинного рівня своїх функцій.
2. Суть реформи/ реалізовані кроки
Основна ціль, що поставлена місцевою владою на розв’язання даної проблеми – оптимізація мережі дільничних та міських лікарень селищ міського типу з метою упорядкування надання медичних послуг та раціонального використання обмежених коштів місцевих бюджетів у контексті запроваджених Президентом України та Урядом реформ у медичній галузі.
Протягом останніх 2-х років ураховуючи основні напрямки регіональної політики у сфері охорони здоров’я за ініціативи профільного заступника голови обласної державної адміністрації Шурми І.М. та фахівців галузевого управління розпочато оптимізацію мережі дільничних та міських лікарень селищ міського типу, результатом чого стало створення на їх базі амбулаторій (відділень) загальної практики-сімейної медицини з ліжками денного перебування. Як результат цього у 2011 році створено 10 лікарських амбулаторій, у тому числі 8 - загальної практики-сімейної медицини та 25 відділень, з них 21 у сільській місцевості.
На 2012 рік заплановано створення 14 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини з ліжками денного перебування на базі дільничних (міських) лікарень.
Механізм запровадження вищезазначених організаційних перетворень не потребує додаткових фінансових ресурсів, а реалізується завдяки розумінню та підтримці місцевими органами влади, фахівцями профільного управління, медичною громадськістю стратегічного курсу реформування галузі.
3. Проблеми, які виникли при впровадженні реформи, та спосіб їх вирішення
У ході запровадження оптимізації мережі дільничних лікарень іноді виникає нерозуміння населенням територіальної громади курсу запроваджених перетворень, яке сприймає процес реорганізації лікарень як їх повне закриття.
З метою вирішення зазначеної проблеми активізовано роз’яснювальну роботу серед населення області щодо проведених реформ у сфері охорони здоров’я. Організовано щомісячні виїзди у райони області профільного заступника голови обласної державної адміністрації та фахівців галузевого управління, під час яких відбувається прийом громадян та проводяться зустрічі з населенням, де докладно роз’яснюється суть запроваджених реформ, переваги реорганізації закладів та формат надання медичної допомоги в конкретному населеному пункті.
Також протягом ряду років Головним управлінням охорони здоров’я Харківської обласної державної налагоджено видавництво «Медичної газети», на шпальтах якої постійно розміщуються актуальні матеріали з реформ в охороні здоров’я. Дане видавництво має формат, у якому зацікавлені як медичні працівники, так і пересічні громадяни.
4. Отриманий ефект від запровадження місцевої реформи.
На теперішній час запропоновані місцевою владою перетворення стосовно оптимізації мережі дільничних лікарень знаходяться на проміжному етапі виконання та потребують деякого часу для їх остаточної реалізації, тому повний кількісно – якісний аналіз запроваджених змін буде проведено у наступному році.
Позитивним моментом даної реорганізації можна вважати подальший розвиток більш економічно ефективних стаціонарозамінних форм лікування, про що свідчить збільшення показника пролікованих хворих в денних стаціонарах за оперативними даними до 704,0 на 10 тис. населення проти 699.0 у 2010 р.
На теперішній час в області продовжується робота щодо поетапного запровадження реформ у сфері охорони здоров’я на різних рівнях надання медичної допомоги та відпрацьовуються механізми раціонально використання бюджетних коштів, насамперед у форматі програмно – цільового підходу. Визначені на рівні місцевих органів влади організаційні напрямки реформування галузі, у т.ч. оптимізація мережі дільничних лікарень, не потребують залучення додаткових фінансових ресурсів, а спираються, в більшості своїй, на внесення змін до чинної нормативно – правової бази, прийняття необхідних позитивних рішень органами місцевої влади та вивчення досвіду реформування профільної галузі у пілотних регіонах України. Ураховуючи зазначене, є доцільним проаналізувати показники діяльності, обсяг заощаджених бюджетних коштів та їх цільове використання у наступному році за результатами повної реорганізації даних закладів.
Версія для друку
Опитування
Розсилка
Погода
-
Ср,
ніч
+17 .. +19 °C
-
Ср,
ранок
+23 .. +25 °C
-
Ср,
день
+28 .. +30 °C
-
Ср,
вечір
+23 .. +25 °C
