РЕГЛАМЕНТ
проведення державної експертизи містобудівних обґрунтувань у Харківській області в Управлінні містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації

І. Основні положення
1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 522 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації» та розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 30 листопада 2009 року № 702 «Про заходи щодо розроблення, оновлення, коригування, експертизи та моніторингу містобудівної документації» експертизу містобудівних обґрунтувань об’єктів, розташованих в м. Харкові та населених пунктах Харківській області (крім міст обласного значення) проводить управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (надалі – Управління).
2. Містобудівні обґрунтування розглядають, в межах компетенції, наступні відділи Управління:
- урбаністики;
- містобудівного кадастру;
- охорони пам’яток архітектури.
Свої висновки щодо містобудівних обґрунтувань з питань власної компетенції структурні підрозділи Управління готують протягом 5 днів.
3. У разі необхідності містобудівні обґрунтування можуть надсилатись на розгляд до територіальних інститутів сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Результатом розгляду таких містобудівних обґрунтувань є відповідна рецензія. Рецензія містить фаховий аналіз матеріалів містобудівного обґрунтування та надається Управлінню.
4. До розгляду містобудівних обґрунтувань можуть також залучатися інші організації, установи та підприємства, в тому числі самоврядні об’єднання, які діють у сфері містобудування.
5. Відповідальним за збір відповідних висновків структурних підрозділів Управління та за підготовку висновку державної експертизи є відділ урбаністики.
6. У процесі проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівних обґрунтувань чинному законодавству, ДБН Б. 1.1-4-2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування», рішенням місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, раціонального використання земель та природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту населення і територій, збереження культурної спадщини.
7. Для проведення експертизи замовник документації подає офіційний лист до Управління. Матеріали містобудівного обґрунтування подаються до Управління в двох примірниках (оригінал та копія).
Оригінал містобудівного обґрунтування повертається Управлінням замовнику разом з висновком державної експертизи містобудівної документації.
Копія містобудівного обґрунтування зберігається в архіві Управління.
8. Матеріали звернення щодо експертизи містобудівного обґрунтування в разі їх некомплектності, невідповідності вимогам нормативних документів щодо їх складу та змісту з відповідною аргументацією, викладеною у супровідному листі, повертаються замовнику протягом 5 робочих днів з моменту надходження.
Комплектність матеріалів містобудівного обґрунтування визначається на підставі державних будівельних норм ДБН Б.1.1-4-2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування» та Закону України «Про планування і забудову територій».
Відповідність матеріалів містобудівного обґрунтування вимогам ДБН Б.1.1-4-2009 та Закону України «Про планування і забудову територій» визначається Управлінням протягом 5 днів.
9. У разі розгляду містобудівних обґрунтувань по об’єктам державного значення або таким, які знаходяться в охоронних зонах, до обов'язкового комплекту матеріалів містобудівних обґрунтувань додається протокол розгляду містобудівного обґрунтування на засіданні відповідної архітектурно-містобудівної ради;
10. Термін проведення державної експертизи містобудівного обґрунтування починається з моменту його реєстрації в Управлінні та складає 30 календарних днів (за виключенням строку підготовки для розгляду на архітектурно-містобудівній раді та, у разі необхідності, розгляду територіальних інститутів сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України).

ІІ. Комплектність матеріалів містобудівного обґрунтування:
1. Містобудівне обґрунтування містить пояснювальну записку та проект містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
2. Пояснювальна записка складається з:
2.1 вступу;
2.2 аналізу містобудівної ситуації, яка склалась, та характеристики земельної ділянки;
2.3 основних техніко-економічних показників об'єкта містобудування, які характеризують намір забудови;
2.4 розрахунків щодо умов та обмежень забудови земельної ділянки, порівняльного аналізу намірів забудови;
2.5 додатків (при необхідності).
3. У вступі наводяться підстави для розроблення містобудівного обґрунтування (рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування), мета, наводиться перелік затвердженої містобудівної документації на відповідну територію та інші джерела вихідної інформації.
4. Аналіз містобудівної ситуації містить:
4.1 площу та опис меж земельної ділянки, її цільове призначення, відомості про її власника (користувача) за даними Державного земельного кадастру;
4.2. аналіз містобудівної ситуації, яка склалась, а також наведену в містобудівній документації характеристику земельної ділянки та суміжних територій, а саме:
1) місце розташування в планувальній структурі території адміністративно-територіальної одиниці;
2) сучасне функціональне використання;
3) характеристику існуючої забудови (призначення будівель та споруд, їх висоту (поверховість), технічний стан);
4) характеристику зелених насаджень та інших елементів благоустрою;
5) характеристику існуючої інженерно-транспортної інфраструктури;
6) функціональне призначення, режим використання (в тому числі забудови), інженерно-транспортне забезпечення відповідно до положень містобудівної документації;
7) характеристику інженерно-будівельних умов (геологічних, гідрологічних, кліматичних тощо);
8) вимоги до інженерної підготовки території, заходи щодо її інженерного захисту;
9) характеристику екологічних умов;
10) планувальні обмеження, що розповсюджуються на земельну ділянку, а саме:
  - санітарно-захисні зони від об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо;
- зони санітарної охорони від підземних та відкритих джерел водопостачання, водозабірних та водоочисних споруд, водоводів, об'єктів оздоровчого призначення та інших;
- зони охорони пам'яток культурної спадщини, археологічних територій, історичного ареалу населеного пункту;
- прибережні захисні смуги, водоохоронні зони;
- інші охоронні зони (навколо особливо цінних природних об'єктів, гідрометеорологічних станцій, уздовж ліній зв'язку, електропередач, об'єктів транспорту тощо);
- зони особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів Збройних сил України та інших військових формувань в прикордонній смузі;
- межі червоних ліній вулиць.
4.3 планувальні обмеження щодо використання земельної ділянки, які виникли в період після затвердження містобудівної документації.
5. Основні техніко-економічні показники об'єкта містобудування, які характеризують намір забудови наводяться:
5.1 для об'єктів цивільного призначення:
- вид об'єкта (житловий, дитячий дошкільний, навчальний, охорони здоров'я, спортивний тощо),
- площа забудови,
- висота,
- технічні характеристики об'єкта (кількість, структура та загальна площа квартир, робоча/торговельна площа, місткість/пропускна здатність або інша технічна характеристика громадських об'єктів, розрахункова чисельність населення, персоналу тощо),
- призначення вбудованих та прибудованих приміщень;
5.2 для об'єктів виробничого призначення:
- основний вид діяльності та клас небезпеки виробництва відповідно до санітарної класифікації,
- види продукції та клас її небезпеки,
- потужність виробництва,
- обсяги вантажних перевезень,
- відомості про транспорт, що планується використовувати (види транспортних засобів та габарити),
- загальна чисельність працюючих, в тому числі адміністративного та виробничого персоналу,
- кількість змін,
- склад та характеристика основних будівель і споруд, приміщень, технологічних дільниць (площа, технологічні процеси та обладнання, шкідливі властивості речовин та матеріалів, що використовуються та виділяються, категорія по вибухопожежній та пожежній безпеці тощо),
- технологічно обумовлені потреби в ресурсах:
- земельних (необхідна площа для постійного, тимчасового, функціонального використання),
- сировинних (види, обсяги),
- енергетичних (види, обсяги),
- водних (обсяги, необхідна якість),
- зовнішніх інженерних мереж,
- необхідність улаштування технологічної каналізації та очисних споруд;
- відомості про відходи виробництва (вид, кількість, технологія утилізації);
6. Умови і обмеження забудови земельної ділянки, порівняльний аналіз намірів забудови містить розрахунки щодо містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з урахуванням історико-містобудівного обґрунтування, яким визначаються граничні параметри забудови земельної ділянки, проводиться порівняльний аналіз намірів забудови на відповідність визначеним умовам та обмеженням. Встановлюється зона впливу об'єкта містобудування на прилеглі території з метою визначення переліку відповідних заходів, які необхідно здійснити в разі реалізації наміру забудови для мінімізації негативного впливу на довкілля, умови життя та здоров'я людей, що проживають на цій території, а також визначення переліку робіт з реконструкції та технічного переоснащення об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, благоустрою тощо.
7. Графічна частина містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки містить креслення:
- ситуаційну схему місця розташування земельної ділянки. Схема виконується на викопіюванні з чергового плану або на викопіюванні з містобудівної документації (опорного та проектного планів, схеми планування території на місцевому рівні - для земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, або з генерального плану - для земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, опорного та проектного планів детального плану території - за наявності), на яке нанесені всі об'єкти, побудовані після затвердження цієї документації;
- схему використання земельної ділянки, яка виконується на оновленій топографо-геодезичній основі М 1:2000, 1:1000 або 1:500 (в залежності від площі території), яка оформлена та зареєстрована в установленому порядку у відділі містобудівного кадастру та геодезії управління містобудування та архітектури.
На схему використання земельної ділянки наносяться:
- планувальні обмеження відповідно до затвердженої містобудівної документації,
- обмеження щодо використання земельної ділянки, які з'явились у період після затвердження містобудівної документації,
- гранична площа забудови, благоустрою, інших видів використання (межі територій для розміщення об'єктів забудови, благоустрою, транспортного обслуговування та інших видів використання), пропоноване розташування будівель і споруд, в'їзди-виїзди, наявні інженерні мережі;
- схема (модель) об'ємно-просторового рішення наміру забудови (необов'язкове креслення).

ІІІ. Окремі положення
1. Відповідно до статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» матеріали містобудівного обґрунтування повинні містити погодження цього обґрунтування з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами.
2. У разі якщо відповідними висновками органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування та архітектури землевідведення або містобудівне обґрунтування погоджено, а також при відсутності обґрунтованих зауважень у структурних підрозділів Управління до наданої на експертизу документації, - Управління готує позитивний висновок державної експертизи та погоджує містобудівне обґрунтування.
3. У разі наявності негативних відгуків органів містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу до містобудівного обґрунтування або негативного результату розгляду його на відповідній архітектурно-містобудівній раді Управління готує лист щодо відхилення цього містобудівного обґрунтування у зв'язку з неможливістю його реалізації.
4. У разі наявності зауважень до містобудівних обґрунтувань у частині необхідності врахування суспільних потреб (плани перспективного розвитку інженерної інфраструктури, підтримка традиційного архітектурного середовища, забезпечення умов життєдіяльності населення тощо) в додаток до висновку Управління замовнику надається перелік питань, обов'язкових для розгляду на громадських обговореннях зазначеного містобудівного обґрунтування.
5. Висновок державної експертизи підписуються начальником Управління або його заступником згідно розподілу функціональних обов'язків.
Погодження містобудівного обґрунтування відбувається шляхом підписання його титульного аркушу начальником Управління або його заступником згідно розподілу функціональних обов'язків та засвідчується гербовою печаткою Управління.
6. Висновок державної експертизи надається замовнику у письмовому вигляді із обов'язковим зазначенням основних техніко-економічних показників об’єкта містобудування.

Заступник начальника
управління Ю. Фурсов